Озимі зернові на більшості посівних площ припинили вегетацію у доброму і задовільному стані
Друга - початок третьої декад листопада характеризувалися контрастною за температурним режимом погодою. У першій половині другої декади листопада було тепліше звичайного - середні добові температури повітря перевищували норму на 3-6 0С, а починаючи з другої половини декади відбулося суттєве зниження температури повітря до показників на 1-6 0С нижче норми.
Середня температура повітря знаходилася у межах від 0,1 до 3,4 0С тепла і була на 1,2-2,3 0С нижче норми. Максимальна температура повітря у найтепліші дні на півночі, сході та заході підвищувалася до 6,2-10,0 0С, а на півдні - до 9,0-15,1 0С тепла, мінімальна температура повітря у найхолодніші ночі знижувалася до 2-8 0С морозу, місцями до 10 0С морозу.
Поверхня ґрунту у найхолодніші ночі охолоджувалася до 0-4 0С морозу, у північних (за винятком Житомирської), Харківській, Вінницькій, Хмельницькій та Рівненській областях - до 5-8 0С морозу, у найтепліші дні вона нагрівалася у північних та північно-західних областях до 13 0С, у південних - т до 27 0С тепла.
Опади різної інтенсивності та кількості, спочатку у вигляді дощу, а потім у вигляді мокрого снігу та снігу пройшли майже на всій території країни. Так, за даними Укргідрометеоцентру станом на 20 листопада у Рівненській, Хмельницькій та Чернівецькій областях середня за другу декаду листопада кількість опадів була близькою до норми і склала 12-18 мм, у Вінницькій області вона становила 71% декадної норми (10 мм). На решті території країни сумарна кількість опадів за декаду становила 214-321% норми (30-60 мм), у Черкаській, Житомирській, Волинській, Тернопільській та Івано-Франківській областях - 129-193 % декадної норми (18-29 мм).
Добовий максимум опадів у багатьох районах південних, Кіровоградської, Черкаської, Полтавської, Київської, Чернігівської, в окремих районах Дніпропетровської, Сумської та Закарпатської областей досягав 20-39 мм (1-2,6 декадної норми), на метеостанціях Болград, Ізмаїл (Одеська обл.) та Кропивницький - 44-53 мм (1-1,5 місячні норми).Станом на 20 листопада снігу на полях не було, або його кількість не перевищувала 1-4 см. Лише у Харківській, у багатьох районах Дніпропетровської, в окремих районах Донецької, Кіровоградської, Миколаївської, Тернопільської та Волинської областей спостерігався сніговий покрив висотою від 6 до 15 см. Протягом останньої ночі (24 листопада) на більшій частині території температура повітря піднялася до плюсових значень, що у подальшому, скоріше всього, призведе до танення снігу.
В умовах нинішньої осені температурний режим, перевищуючи багаторічні показники сум ефективних температур у середньому на 156 0 С, дозволив увійти у фізі "кущіння" максимальній кількості посівів пшениці озимої та інших колосових культур, не дивлячись на пізню появу сходів.
Погодні умови у цьому місяці виявились досить сприятливими для закінчення вегетації озимих культур, особливо для посівів пізніх строків сівби. Тепла погода та достатні вологозапаси ґрунту сприяли активним ростовим процесам рослин.
Обстеження посівів озимих зернових культур на початку третьої декади листопада науковцями ДУ Інститут зернових культур НААН показало, що рослини припинили лінійний приріст. Так, у найкращому стані припинили вегетацію посіви пшениці озимої по кращих попередниках (чорний пар та горох), сівба яких проводилася з 15 по 30 вересня. Рослини за такої сівби знаходяться у фазі "кущіння". Одна рослина налічує у середньому 3-6 пагонів та має довжину листкових пластинок від 22 до 35 см. При цьому слід зазначити, що на таких посівах відмічається незначне переростання рослин, яке в подальшому не матиме безпосереднього негативного впливу на зимостійкість та формування врожайності пшениці озимої, але може спричинити розвиток на таких полях мишовидних гризунів та хвороб.
За сівби у першій половині жовтня у більшості рослин у середньому відмічається від 2 пагонів до 3 листків висотою 15-23 см.
Пшениця озима, яку висівали після непарових попередників, за своїми біометричними показниками певною мірою поступається озимині, що висівалася по кращих попередниках. Найбільше відставання у рості і розвитку рослин спостерігається при пізніх строках сівби (5-15 жовтня) після стерньових попередників та соняшнику, де рослини сформували у середньому по 3-4 листки довжиною 16-20 см.
За надпізньої сівби, у другій половині жовтня, рослини утворили сходи, що налічують 1-3 листки висотою 12-18 см.
Завершується сівба пшениці, ячменю, жита озимих під урожай 2024 року, із запланованих 5128,3 тис. га площ їх вже посіяно на площі 4604,9 тис. га, із них: пшениці озимої із запланованих 4355,3 тис. га посівних площ вже посіяно 4022,0 тис. га; ячменю озимого із запланованих 692,1 тис. га - 505,7 тис. га; жита озимого із запланованих 80,9 тис. га - 77,1 тис. га.