Голосування до Громадської антикорупційної ради при Міноборони: збій чи маніпуляція

Голосування мало розпочатися о 9:00 за київським часом, і виборці обирали до 15 представників із 40 кандидатів. Проте ще до офіційного старту, о 8:36, блогер Роман Кравець (відомий як “Джокер”) заявив у своєму Telegram-каналі, що вже встиг проголосувати за кандидатку Дану Ярову, членкиню чинної ради та радницю заступника міністра оборони.

У підтвердження своїх дій Роман Кравець прикріпив скриншот із системи голосування, що викликало шквал обурення та підозр, адже за офіційним графіком голосування не могло стартувати раніше 9:00.

Нещодавно Hromadske опублікували розслідування, в якому зазначається про близькість Романа Кравця до керівника фракції «Слуга Народу» Давида Арахамії та голови СБУ Василя Малюка.

Редакція Межі надіслала запит у Міністерство оборони, аби дізнатись, яким чином голосування могло відбутись раніше зазначеного часу. Проте ми так і не отримали прямої відповіді. У листі від Міноборони йдеться тільки про те, що через ряд технічних проблем голосування скасували, а його результати — анульовані. 

Критика на адресу платформи не змусила себе чекати. Громадська діячка Альона Яхно написала у Facebook, що сайт голосування працює нестабільно, але згодом видалила свій пост без пояснень.

Після шквалу критики та проблем із голосуванням, Міністерство оборони опублікували на сайті рішення перенести вибори до Громадської антикорупційної ради на 7 січня 2025 року.

Громадський діяч Юрій Гудименко, який лідирував у голосуванні, назвав ситуацію хаосом і наголосив, що це демонструє критичну потребу в реформі процесів Міністерства.

Наша редакція зацікавилася ситуацією з голосуванням, тому ми вирішили дослідити, що саме пішло не так і чому результати викликали підозри.

Ознайомившись із протоколом голосування, який був розміщений у відкритому доступі, ми звернули увагу на кілька моментів, які намагатимемося пояснити. Але, що цікаво, наразі посилання вже неактивне, оскільки на сайті Міноборони видалили цю інформацію. Зі свого боку ми надіслали ще один журналістський запит до відомства, аби дізнатися, куди зник протокол із результатами. А поки розкажемо про всі “дивовижні збіги”, які ми виявили в ході аналізу.

Часові збої або маніпуляції

Як ми вже зазначали, офіційний старт голосування був призначений на 9:00. Проте у протоколі ми знайшли 651 запис, зроблений до цього часу.

Уявімо, що таке могло статися через технічну проблему. Наприклад, годинник на сервері, який записує дані, міг бути несинхронізованим із реальним часом. Це трапляється, коли системні адміністратори не перевіряють налаштування часу.
Але залишається інше питання: чому результати виглядають так, ніби відбулася свідомо продумана підміна голосів?

Шаблонні списки голосів

У голосуванні брали участь виборці, які підтримували різних кандидатів. Один із таких списків активно просував громадський діяч Юрій Гудименко, закликаючи голосувати за “його команду”. Цей список виглядав так: 1, 2, 3, 5, 7, 8, 22, 23, 24, 31, 32, 33, 38, 39, 40.

Кожен номер у списку відповідає кандидату на виборах. Виборець може проголосувати одразу за кількох людей, вписуючи їхні номери. І тут ми помітили дивну закономірність – таємниче число 37. В деяких випадках у шаблонних списках, які відповідали “команді Гудименка”, один із номерів раптово зникав, а замість нього з’являлося число 37.

Наприклад, ви мали побачити список: 1, 2, 3, 5, 7, 8… Але у підсумкових даних він виглядає так: 1, 2, 3, 5, 7, 37… І це число 37 належить кандидату з іншої команди, бо серед команди Гудименка цього числа у переліку немає.

Інша часта комбінація — 7 і 37, вона трапляється 199 разів. Це також досить дивно, оскільки обидва ці числа належать різним командам:

• 7 — Юрій Гудименко;
• 37 — Богдана Ярова.

Навряд майже 200 людей будуть голосувати одночасну за Ярову та Гудименка з різних команд, проте все можливо.

Як може працювати така схема?

Якщо розглядати це як «накрут», то тут алгоритм міг би виглядати наступним чином:

• програма отримує список із набору цифр, наприклад, «список Гудименка»; 
• потім вона запускає функцію, яка випадково обирає одне число зі списку та замінює його на потрібне, у цьому випадку — на 37.

Ось як виглядає оригінальний список і список після втручання. Виборець навіть не помічає число 37. 

• Оригінальний список: 1, 2, 3, 5, 7, 8, 22, 23, 24, 31, 32, 33, 38, 39, 40; 
• Після втручання: 1, 2, 3, 5, 7, 8, 22, 23, 24, 31, 32, 37, 38, 39, 40.

Навіть якщо людина перевіряє свій голос, вона дивиться на весь список загалом, а не перевіряє кожне число окремо. Тож зміна настільки мала, що вона залишається непомітною для більшості людей.

Що це означає? Якщо така схема справді діяла, це могло бути спробою додати голоси кандидату під номером 37, що логічно. Інший можливий мотив — це не просто накрутка для кандидата 37, а свідомий зрив виборів. Організатори могли опинитися в ситуації, коли довелося скасувати результати через очевидні аномалії. Цей випадок показує, наскільки важливо забезпечити прозорість і надійність систем електронного голосування. 

Постскриптум

У суботу кандидатка під номером 37 Дана Ярова заявила, що їй надходять погрози. Вона навіть опублікувала скриншот із месенджера WhatsApp як доказ.

Але тут є одна цікава деталь: у WhatsApp на зеленому фоні позначаються ті повідомлення, які відправив сам користувач, коли ж на білому фоні — ті, що він отримав. У скриншоті текст із “погрозами” міститься саме на зеленому фоні.

Мабуть, після цього знову виникли питання, тому згодом додали скриншот із таким самим змістом, але вже на білому фоні.

Висновки робити не будемо, проте наголосимо, що ми й надалі уважно стежитимемо за перебігом подій.

• Від критики до результатів: Дана Яровая про вибори в антикорупційну раду Міноборони
• Блогер Джокер, який асоціював себе з Арахамією та головою СБУ «проголосував» за громадську раду раніше ніж розпочалось голосування
• Міноборони перенесло голосування за членів Громадської антикорупційної ради: нова дата – 7 січня