Історичний максимум: платіжний баланс України за 11 місяців сягнув рекордного профіциту
► Читайте сторінку «Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини
Листопад у цифрах: приплив валюти перекриває дефіцит
Зведений платіжний баланс у листопаді закрився з профіцитом $5,1 млрд (проти $3,5 млрд роком раніше). Це стало можливим завдяки фінансовому рахунку: чистий приплив капіталу склав $8,6 млрд, з яких $7 млрд — це прямі кредитні надходження від міжнародних партнерів.
Водночас дефіцит поточного рахунку (різниця між доходами та витратами країни) зріс до $3,5 млрд. Це пояснюється стрімким зростанням імпорту на тлі скорочення експорту.
Торговельний дисбаланс: машинобудування та енергетика
Ситуація в торгівлі товарами залишається складною:
Імпорт злетів на 28,2% ($8,1 млрд). Головним драйвером стало машинобудування (+40,4%) та енергетичний імпорт (вугілля, газ, електрика), який зріс на третину.
Експорт просів на 1,7% ($3,4 млрд). Зовнішні продажі українських товарів поки не встигають за темпами споживання.
Резерви та оцінки експертів
Завдяки міжнародній допомозі, станом на 1 грудня золотовалютні резерви України сягнули $54,8 млрд. Цього обсягу достатньо для фінансування імпорту протягом наступних 5,6 місяця (нормою вважається 3 місяці).
Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин наголошує на історичній унікальності моменту: Рекордне сальдо: За 11 місяців 2025 року сальдо платіжного балансу склало $10,55 млрд — найвищий результат в історії.
Покриття імпорту: Величезний імпорт у $99,3 млрд фактично наполовину ($47,8 млрд) був профінансований коштами партнерів. Власного експорту товарів та послуг ($49,2 млрд) вистачило лише на іншу половину витрат.
Агросектор — лідер: Продовольчі товари принесли країні $20,4 млрд валютного виторгу (понад 40% всього товарного експорту). Загадкові «помилки та упущення»
Цікавою аномалією року став показник «помилок та упущень», який сягнув максимуму у +$2,8 млрд. На думку експерта, це може свідчити про значні обсяги неформальних валютних потоків, недооблік операцій або великі часові розриви між оплатою та реальною поставкою товарів.
«Оскільки помилки оцінені в „плюс“, то можна допустити, що це частина тіньового заходу валюти/криптовалюти в країну, через її тінізацію після посилення мобілізаційних процесів», — зазначив Шевчишин.