Масштабна криза європейських держоблігацій ставить під загрозу макрофінансове виживання України
Ескалація на Близькому Сході спровокувала глобальний інфляційний стрибок, який ризикує зіштовхнути європейську економіку у глибоку боргову кризу. Через розрив ланцюжків постачання та стрімке подорожчання енергоресурсів і продовольства ймовірність рецесії у Європі підскочила до 36,9%. На тлі обвалу ринку європейських держоблігацій Європейський центральний банк опинився перед вибором між суверенними дефолтами країн-членів та неконтрольованою інфляцією, що створює прямі ризики для макрофінансової підтримки Києва. Про це пише директор Інституту розвитку економіки України Олександр Гончаров.
Глобальний товарний шок та згортання торгівлі
Геополітична напруженість у Перській затоці завдала прямого удару по світовому ринку продовольства та сировини. Близький Схід традиційно забезпечує третину глобальних постачань азотних добрив. Через логістичну блокаду Ормузької протоки вартість сечовини з початку березня вже злетіла на 35%. Паралельно фіксується стрибок ф'ючерсів на пшеницю, які додали 11%.
Світові ціни на продовольство утримуються на стабільно високих рівнях через штучно створений дефіцит. Навіть за умови гіпотетичного завершення війни за три місяці, баланс врожаю та постачань відновиться далеко не одразу. Ці процеси посилюють кризу глобалізації: держави масово закривають внутрішні ринки, концентруючись на локальному виробництві стратегічних товарів для потреб національної безпеки. Як наслідок, обсяги зовнішньої торгівлі скорочуються, що додатково гальмує темпи глобального економічного зростання.
Борговий колапс Європи та безвихідь ЄЦБ
Європейська економіка, вже ослаблена дорогою енергією, структурними фінансовими проблемами та падінням конкурентоспроможності, стикається з масштабним борговим колапсом. Услід за Великою Британією, яка пережила обвал на ринку державних облігацій через ціни на енергоносії, аналогічні процеси накрили Єврозону. Прибутковість за довгостроковими держбондами Німеччини та Франції досягла максимуму за останні 20 років.
Особливе занепокоєння викликає критичний стан французьких державних фінансів. Обвал на ринку суверенного боргу миттєво перекинувся на європейський грошовий ринок: річна ставка міжбанківського кредитування Euribor вже підскочила з 2,20% до 2,65%. За цих умов Європейський центральний банк (ЄЦБ) буде змушений наздоганяти ринкову динаміку та швидко підвищувати ключову ставку.
Через проінфляційний характер поточної кризи ЄЦБ позбавлений можливості стимулювати економіку через зниження ставок або емісію грошей — це лише посилить ціновий тиск. Проте борговий тягар найбільших економік ЄС (де співвідношення держборгу до ВВП перевищує 100%) робить неможливим його обслуговування за нинішніх високих ставок. Відповідно, регулятор опиниться перед радикальним вибором: допустити суверенний дефолт таких країн, як Франція чи Італія, або ж запустити «друкарський верстат». Аналітики прогнозують, що вибір буде зроблено на користь емісії. Це спровокує в Єврозоні другу інфляційну хвилю, яка значно перевищить рекордні 10%, зафіксовані у 2022 році.
Багатошаровий удар по економіці України
Нова європейська криза накладається на реалії повномасштабної війни в Україні, яка триває вже понад чотири роки, формуючи багатошаровий економічний удар. Стрибок цін на енергоносії жорстко тисне на внутрішній ринок. Українські експортні галузі, насамперед металургія, одними з перших відчули наслідки глобального економічного уповільнення. Водночас аграрний сектор зазнає критичного зростання собівартості через дорожче паливо, добрива та логістику.
Макроекономічна динаміка всередині країни демонструє ознаки виснаження. За даними Міністерства фінансів, лише за один тиждень березня Національний банк України був змушений продати понад $1 млрд валютних резервів для утримання курсу гривні. Попри ці інтервенції, вартість долара США наблизилася до позначки 45 грн (для порівняння: у 2019 році курс становив 23 грн). Ця девальвація є прямим індикатором зниження купівельної спроможності та посилення загального тиску на економічну систему.
Головний ризик полягає в тому, що Євросоюз залишається ключовим фінансовим донором Києва. Будь-яке погіршення макроекономічного становища ЄС та загострення власних боргових проблем автоматично ставить під загрозу стабільність фінансування України — як у рамках нових програм, так і за вже затвердженими траншами.
Весь ринок інвестицій України — в одному каталозі. Порівнюйте та обирайте проєкти на InvestMarket від «Мінфін»
The post Масштабна криза європейських держоблігацій ставить під загрозу макрофінансове виживання України appeared first on РИА СВ.