Мораторій на примусову реалізацію іпотечного майна фізосіб не поширюється на кредити для бізнесу — ВС
Повномасштабне вторгнення докорінно змінило фінансове становище мільйонів українців. Держава, намагаючись захистити громадян від втрати житла через нестабільні доходи, запровадила спеціальну гарантію: пункт 5−2 розділу VI Закону «Про іпотеку». Ця норма накладає тимчасове вето на примусове стягнення іпотечного майна за споживчими кредитами на час дії воєнного стану. Про це повідомляє Судово-юридична газета.
► Читайте «Мінфін» в Instagram: головні новини про інвестиції та фінанси
Однак юридична практика показує, що цей захисний механізм нерідко намагаються використати великі позичальники, чиї мільйонні борги мають суто комерційне походження. Верховний Суд (ВС) поставив крапку в цьому питанні, провівши чітку межу між соціальним захистом споживача та бізнес-ризиками підприємця.
Кейс про «мільйонні інвестиції» під маскою особистих потреб
20 березня 2026 року у справі № 362/205/25 ВС підтвердив, що мораторій не є «парасолькою» для бізнесу. Історія почалася ще у 2008 році, коли банк надав фізичній особі два кредити на загальну суму 2 мільйони доларів США.
Хоча договори були оформлені на приватну особу, фактичне призначення коштів було наступним:
- Перший транш — рефінансування існуючих боргів.
- Другий транш — пряме фінансування будівництва котеджного містечка.
- Застава — три земельні ділянки, призначені під забудову.
Коли банк спробував реалізувати заставу через багаторічні борги, приватний виконавець відмовив, назвавши кредит «споживчим». Банк оскаржив цю бездіяльність, і справа дійшла до найвищої інстанції.
Позиція Верховного Суду: як розпізнати бізнес-кредит
Верховний Суд наголосив, що статус кредиту визначається його цільовим призначенням, а не лише статусом позичальника. Споживчий кредит — це виключно кошти на особисті потреби, не пов'язані з бізнесом.
Суд встановив, що кредит мав комерційний характер на основі таких фактів:
- Бізнес-плани: банк надав кошториси будівництва, які позичальник подавав ще при оформленні позики.
- Професійна діяльність: позичальник з 2000 року був зареєстрований як ФОП саме у сфері будівництва.
- Власні свідчення: у листах до банку боржник сам скаржився на «кризу в будівельній галузі» та відсутність покупців на котеджі, що прямо доводить його підприємницьку мету.
Єдина судова практика: три ключові висновки
ВС сформував стабільну систему правил, на яку тепер орієнтуються нижчі інстанції.
Принципова відмінність (справа № 755/11648/15-ц): мораторій діє лише для договорів, спрямованих на задоволення особистих потреб.
Кредит юрособи — не для споживача (справа № 760/16365/22): кредит, виданий фірмі (навіть якщо директор — фізособа), автоматично виключає дію мораторію. Торги за таким майном є законними.
Пріоритет моменту підписання (справа № 308/15538/22): якщо кредит брався на реконструкцію нерухомості для проживання, він є споживчим. Навіть якщо пізніше власник почав використовувати частину приміщення як офіс, мораторій продовжує захищати майно, бо первинна мета була житловою.
Суди чітко розділяють іпотеку. Мораторій — це реальний інструмент соціального захисту, а не лазівка для комерційних структур. У бізнес-спорах банкам достатньо довести підприємницьку мету позики, щоб отримати право на стягнення майна.
The post Мораторій на примусову реалізацію іпотечного майна фізосіб не поширюється на кредити для бізнесу — ВС appeared first on РИА СВ.