«Практично живуть з нами»: фінкомпанії розповіли, як проходять перевірки НБУ
Ревізії Національного банку України повністю зупиняють операційну діяльність фінансових установ на довгі місяці, перетворюючись на тотальне занурення інспекторів у всі внутрішні процеси бізнесу. При цьому самі підприємці зазначають, що такі масштабні аудити практично завжди закінчуються штрафом, оскільки регулятору потрібно виправдовувати державні витрати на роботу своїх ревізорів. Про це розповіли представники бізнесу під час конференції FinYear. Інспектори, які стають частиною команди
Процес перевірки з боку головного фінансового регулятора країни вимагає від бізнесу колосальних витрат часу. Засновниця і голова ГО «Українська комплаєнс асоціація» Ганна Горбенко наголошує, що перевіряльники буквально оселяються в компаніях, а терміни аудиту можуть несподівано розтягуватися.
«По-перше, представники регулятора вони практично з вами живуть. Якщо їм у вас подобається, то можуть посилитися надовго. У мене так було. Планували спочатку три місяці, потім продовжили до півроку, а потім іще плюс один місяць. Ну, тобто сім місяців, нам потрібно було з ними співпрацювати практично з ранку до вечора, тому що вони інтегруються у ваші системи, перевіряють все те, що робить ваш фахівець на посаді. І вони розуміють вже навіть корпоративну культуру», — розповідає вона.
Бізнес на паузі заради звітів
Поки триває інспекція, компанія фактично не може нормально функціонувати. Генеральний директор ТОВ «Авентус Україна» Володимир Довгаль пояснює, що підготовка відповідей для регулятора забирає всі ресурси колективу.
За його словами, «… вся команда задіяна на перевірці нон-стоп. Тобто бізнес зупиняється абсолютно до надання відповіді й завершення перевірки Національного банку».
Окремим викликом стає бюрократична складова. Недостатньо просто сумлінно виконувати свою роботу — бізнес має вміти правильно це задокументувати. «Одна справа — це мати процес, зовсім інші справа, вміти його показати Національному банку, так, щоб їм було зрозуміло і ти зміг довести те, що ти це робиш», — підкреслює топменеджер.
Під мікроскопом: що саме шукає регулятор
Алгоритм перевірки охоплює всі можливі напрямки: Контроль за виправленням минулих помилок: «Перевіряють попередні перевірки внутрішнього аудиту, які рекомендації були там винесені і наскільки ви задовольнили ці рекомендації…».
Допити персоналу: «… регулятор також може застосовувати такий підхід, як низка інтерв'ю з кожною з ліній захисту. Ну, звичайно, з топ-менеджментом».
Захист прав споживачів: «Це договірна документація, маркетингові матеріали, процес продажу, ціноутворення, обслуговування і, що саме головне, це скарги». Чому штраф — це об'єктивна реальність
Наслідком такого глибокого і тривалого моніторингу майже гарантовано стає фінансове покарання для бізнесу. Володимир Довгаль пояснює це не лише наявністю порушень, а й самою логікою роботи державного апарату.
«Коли в компанію приходить на перевірку шість працівників Національного банку і перевіряють протягом трьох-чотирьох місяців. І це фул-тайм робота цих людей. Ну, зрозуміло, що вони не можуть піти без штрафу. Бо це буде марнотратство державних грошей. Це об'єктивна реальність», — констатує експерт.
Як Нацбанк отримав владу над небанківським ринком
Такі жорсткі перевірки мікрофінансових організацій (МФО), страхових та лізингових компаній стали можливими відносно нещодавно. У липні 2020 року в Україні відбулася масштабна реформа, відома як «спліт». До цього небанківський фінансовий ринок контролювала Нацкомфінпослуг — орган, який ринок часто критикував за неефективність. Після ухвалення закону про «спліт», ці повноваження перейшли до Національного банку України. НБУ запровадив для фінансових компаній жорсткі європейські стандарти та суворі вимоги щодо фінансового моніторингу (боротьба з відмиванням коштів) і прозорості структур власності. За останні кілька років регулятор очистив ринок, анулювавши сотні ліцензій компаніям, які не змогли адаптуватися до нових жорстких правил гри або порушували права споживачів під час стягнення боргів.