Історія пожежної служби Полтави: від брандмейстерів до сучасності

Перша згадка про пожежну службу в Полтаві відноситься до 1802 року. У той час рятувальників називали «майстрами вогняної справи» або брандмейстерами, що походить від німецького слова «brand», що означає «пожежа». Офіційно пожежна охорона в місті почала функціонувати у 1824 році, коли до її складу входило 71 рятувальник. На той момент населення Полтави становило близько 15 тисяч осіб, про що розповідає Вячеслав Вишня.

Перша пожежна станція була розташована в будівлі, де нині знаходиться музей космонавтики. Тут розміщувалася офіцерська гауптвахта, допоміжні кімнати, а також обладнання і запаси води. Фінансування пожежної команди забезпечувала міська рада.

Друга пожежна частина знаходилася в центрі міста, неподалік Корпусного парку, в будівлі з пожежною вежею. Для її зведення обрали найвищу точку Полтави, де встановили каланчу – пожежну вежу, на якій постійно чергував пожежник. Його завданням було спостерігати за містом і, у разі пожежі, негайно сповіщати про це, дзвонячи у дзвони, що слугувало сигналом для виїзду кінного обозу.

Вежа також використовувалася для сушіння пожежних рукавів, виготовлених із льону, які привозили з-за кордону разом із помпами для бочок з водою. Щоб запобігти псуванню рукавів від вологи, їх підвішували на спеціальному механізмі у вежі для сушіння.

У XIX столітті кожен мешканець Полтави зобов’язаний був мати вдома пожежний інвентар: ломи, гаки, відра. У разі пожежі сусіди повинні були терміново приходити на допомогу. Інспектори перевіряли наявність інвентарю, а вимоги залежали від матеріального стану родини: заможні мали зберігати шкіряні бочки з водою, а бідніші – відра та ломи.

Під час пожежі кінний обоз, що складався з бочки, рукавів та помпи, виїжджав на місце події, а попереду їхав сурмач, який сповіщав мешканців про необхідність звільнити вулиці для проїзду. Проте ефективність пожежних команд того часу була низькою через швидке поширення вогню в дерев’яних будинках та затримки під час підготовки до виїзду.

У 1913 році полтавські пожежники були визнані одними з найкращих у Російській імперії. У 1925 році до міста прибули перші пожежні автомобілі. До початку Другої світової війни в Полтаві використовували як автомобілі, так і кінно-бочкові обози.

Під час Другої світової війни пожежників евакуювали до Куйбишева (сучасна Самара, Росія). Відновлення роботи пожежної служби відбулося лише після звільнення Полтави 25 вересня 1943 року.