Колл-центри. Бізнес і нічого особистого
Інтерв’ю з головою ГО «Антикорупційна правозахисна рада» Олександром Снісарем, джерело: медіапортал про фінанси iSpace.news .
Більшості з нас доводилося стикатися з фактами телефонного шахрайства, але ми звикли думати, що за ними ховаються аферисти-одиначки або невеликі слабоорганізовані групи. Однак якщо вірити даними тимчасової слідчої групи (ТСГ) Верховної Раді України, йдеться про розгалужений, організований та процвітаючий бізнес. Ми спробували розібратися з даною проблематикою в рамках проєкту "Колл-центри. Бізнес і нічого особистого".
За даними ТСГ, у країні діє 1500 шахрайських колл-центрів, які професійно займаються обманом громадян України та інших країн. А деякі джерела налічують 2 000 подібних злочинних об'єднань, які не перебувають під єдиним керівництвом.
Про те, що собою являють колл-центри та наскільки вони розповсюджені , iSpace.news (Колл-центри. Бізнес і нічого особистого) розповів адвокат, правозахисник, керівник громадської організації «Антикорупційна правозахисна рада » (м. Дніпро) Олександр Снісар.
– 1500-2000 колл-центрів – достатньо велика цифра. На мою думку, до списку «шахрайських» депутати записали й нормальні колл-центри, що обслуговують клієнтів банків, покупців інтернет-магазинів тощо.
– Думаю, що їхню кількість навіть занижено. У 2020 році, коли наша організація моніторила ситуацію в Дніпрі, лише за 3-4 місяці пошуків ми нарахували 80 колл-центрів, а зараз їх однозначно стало більше.
Доходило до абсурду. У нас тоді офіс був у центрі. Буквально за 15 метрів від нього розташовувався великий колл-центр на 200 осіб. Через 200 метрів – ще один, через 400 – наступний. І це тільки на п'ятачку , де ми були. Ще кілька колл-центрів знаходилося в межах одного-двох кварталів від нашого офісу.
Тому доводиться констатувати, що, враховуючи масштаб явища та практично повну неможливість притягнути до відповідальності за фактом телефонного шахрайства, колл-центри на сьогоднішній день є не тільки в кримінальних авторитетів. Сюди вливається звичайний бізнес та молодь, яка не живе за кримінальними поняттям. Є випадки , коли діючі співробітники МВС не просто «кришували» такі організації, але й володіли однією з них. Доходи з шахрайських операцій вливаються до легального бізнесу.
– Як колл-центри виманюють гроші?
– Їхня еволюція почалася в місцях позбавлення свободи, спочатку виглядало все дуже примітивно. Дзвонили бабусям-дідусям, розповідали про те, що їхній онук потрапив у халепу. Терміново потрібні гроші. Гроші передавалися особисто до рук або перераховувалися на картку. Коли побачили , що ця схема працює, почали такі ж організовувати на свободі.
Більше складний етап – історія про псевдобанківських службовців, коли шахраї видають себе за співробітників банків та кажуть, наприклад , що на рахунку абонента виявлено підозріла активність, просять повідомити пароль та CVV картки. Вищий пілотаж – брокерські контори, що торгують акціями, нафтою та іншими активами.
Відкрити колл-центр – не складно . Залежно від масштабу необхідні кілька десятків комп'ютерів та телефонів. Людей набирають з вулиці, якщо людина справляється зі своїми обов'язками та починає приносити гроші, їй платять . Ні – звільняють.
«Дзвонарям» надають перелік телефонних номерів та роздруківку-шпаргалку, що говорити в кожному конкретному випадку. Якщо клієнт клює на цей «схематоз», його переводять на наступний рівень обробки, де з ним розмовляє більше досвідчений співробітник – «старший менеджер» або «начальник служби безпеки».
Великі колл-центри використовують серйозне програмне забезпечення. Наприклад , конвертери , що змінюють номери телефонів. Тобто людина бачить на екрані телефона той номер, як і в його банку. Плюс до цього шахраї роблять клони банківських сайтів, і коли людина заходить в свій кабінет під своїм паролем, його дії контролюються.
Схем також дуже багато. Є багатоетапні, коли людині спочатку повідомляють про те, що їй виділено фінансову допомогу, наприклад, із Польщі. У цьому пропонують переконатися, відвідавши конкретний сайт та набравши на ньому свої дані. А наступного дня одержувачу пропонують конвертувати допомогу, надану йому в злотих, у гривню, повідомивши пароль від своєї картки.
Подробиці: https://com1.org.ua/koll-tsentry-biznes-i-nichoho-osobystoho/
Оригинал на русском: https://ispace.news/interview/kol-centry-biznes-i-nicego/