Вступ до ЄС для українського агробізнесу це не виклики, а лише "кости" на модернізацію - Качка
"Можливо, у тій частині, яка стосується інтеграції до внутрішнього ринку, може, це нам буде навіть на користь, але жодних кроків у бік якихось там альтернатив, символічних речей, інших речей, ніхто робити не буде", - наголосив він.
За словами віцепрем‘єра, Україна готова йти дорогою Польщі, де фермери почали отримувати 100%-ві субсидії лише через 10 років після вступу, а для українського сектору цей термін "можна пройти за 15 років". Качка зазначив, що Київ не планує витрачати роки на узгодження всіх деталей до підписання угоди, натомість пропонує механізм поступового входження вже після офіційного вступу.
Посадовець пояснив, що сільське господарство завжди є "дразливим пунктом" у переговорах і навів приклад "полуничного регламенту" (Strawberry Regulation), що з‘явився в ЄС після фізичних атак на іспанську продукцію під час інтеграції країни. Проте, за його словами, після дискусій 2023 року з польськими колегами "певну першу емоційну дразливість" уже пройдено, і наразі сторони шукають баланс у цьому питанні, який схожий із "налаштуванням складного годинникового механізму".
"Ми його знайдемо, тому що всі бачать і виклики, і шанси. І цих шансів, насправді, дуже багато, тому що Україна багато чого позитивного дає продовольчим системам Європейського Союзу", - переконаний віцепрем‘єр.
Окрему увагу Качка приділив конкурентоспроможності українських виробників і зазначив, що досвід останніх 20 років інтеграції є оптимістичним. На прикладі томатів він пояснив, що український асортимент - від тепличних до органічних сортів - залишається конкурентним і смачним, попри побоювання щодо тиску європейських торгових мереж. Він також відзначив успіхи молочної галузі, яка активно нарощує експорт масла та сухого молока.
"Ми кефіру не так багато експортуємо, але головний експортер кефіру для Європейського Союзу - це Україна. Це показує, що навіть у таких вимогливих товарах, які швидкопсувні, ми спроможні працювати", - підкреслив Качка.
За його словами, через блокування звичних логістичних шляхів під час війни українські компанії переорієнтувалися на європейський ринок і готові виконувати найсуворіші вимоги ЄС. Урядовець переконаний, що Україна вже фактично є частиною внутрішнього ринку союзу, а необхідність інвестицій у модернізацію бізнес сприймає як необхідні витрати.
"Ми нещодавно обговорювали це з аграрним бізнесом, і одна з найбільших українських компаній сказала: це не виклики, це лише кости (витрати). Ти заплатив за якесь обладнання, але далі ти маєш найкращий ринок, де не маєш продавати за безцінь свою продукцію", - резюмував Качка, пише Інтерфакс-Україна.